(044) 290-91-11
(044) 290-91-11

Call of duty. Комп’ютерні ігри як елемент підготовки військових

Ех … Куди світ котиться? А котиться він у комп’ютерну прірву. Все більше і більше ігор з’являються в світі щодня. Подумати тільки, люди примудрилися придумати навіть таку дивну річ, як симулятор каменю або екшн-гейм “Зомбі проти кукурудзи”.

Але є і куди більш серйозні приклади використання віртуальної реальності: скажімо, в армії для підготовки військових. І, як зазвичай буває у народу, на цьому терені відразу ж організувалося два табори: супротивники і прихильники. Пропонуємо нам ыз вами тимчасово залишитися неупередженими і розглянути всі аргументи.

Аргументи прихильників:

  • Комп’ютерні ігри в армії створюють реалістичний образ противника”

А й справді, сучасні технології дійшли до того, що, грунтуючись на досвіді реальних військових подій, змогли побудувати штучний інтелект, який може вести себе практично так само, як і звичайна людина в найрізноманітніших ситуаціях.

  • “Вони в точності моделюють картину реального бою”

Тут на допомогу також прийшов досвід минулих років. Одна і та ж подія – і ціла низка можливих варіантів рішення.

  • “Віртуальні симулятори допомагають відпрацювати всі можливі тактики і стратегії ведення бою, як в штабі, так і в полі”

Комп’ютерні ігри допомагають військовим пройти одну і ту ж стратегію нескінченну кількість разів, кожен раз удосконалюючи свою методику. А це, в свою чергу, відмінна підмога для грамотної поведінки військового в реальних військових умовах.

  • “До того ж це абсолютно безпечний засіб навчання військових”

Ніяких тобі випадкових поранень та інших форс-мажорів. Мінімальна взаємодія з реальним світом і виняткова зосередженість на місії.

  • “Комп’ютерні ігри знімають стрес”

Відмінний спосіб розрядки після напруженого робочого дня або … військового зіткнення.

  • “А як щодо розширення світогляду?”

Багато комп’ютерних ігр – це не просто симулятори реальності, а ціле джерело військової, історичної та прикладної інформації.

  • “У вас не вистачає бюджету? Комп’ютерна підготовка військових – цілком економічна”.

А хіба ні? Придбати один симулятор і “ганяти” по ньому призовників, періодично оновлюючи його до новіших версій, – цілком економічно.

  • “Виробники комп’ютерних ігор значно випереджають в цій сфері військових і здатні оперативно впроваджувати нові технології”
  • Існує маса вдалих прикладів впровадження віртуальної реальності по всьому світу.

Першість, звичайно ж, належить США. У них на комп’ютерних іграх вчаться всі: як війська зв’язку, так і танкісти. І при цьому американська армія по всіх показникіх залишається намогутнішою армією в світі. «Flight Simulator», «America’s Army», “Doom”, “Call of duty” та ін. – лише пара прикладів вдалого використання ігор у військовій підготовці.

Ходять чутки, що Данія недавно почала навчання своїх танкістів на Каліфорнійському симуляторі Steel Beasts. Він дозволяє гравцеві діяти як на рівні екіпажу, так і на рівні штабного командування.

Південна Корея активно залучає до лав своїх розробників ПРОФЕСІЙНИХ геймерів, які допомагають розробляти і тестувати військові симулятори. Причому, робота таких ПРОФЕСІОНАЛІВ розцінюється як повноцінна військова служба.

Армії Польщі, ФРН і країн Балтії і навіть Білорусь, за достовірними джерелами також впровадили і розвивають віртуальну реальність в підготовці військових кадрів.

Відповідь супротивників віртуальної армії:

  •  “Геймери куди більш неадекватні в реальних польових умовах“.

У них немає звичайного страху перед кулями, як у традиційних бійців. Геймери звикли стріляти на дистанціях 4-6 метрів, а в ближньому бою їх часто одоліває ступор, що може негативно позначитися на результаті бою. У зв’язку з цим симулятори необхідно використовувати як елемент тактичної взаємодії, але не підміняти ними бойові ситуації з веденням вогню.

  • “Що добре для військового часу не завжди підходить для мирного”.

Звичайна людина не в змозі вбивати МИРНЕ населення без наслідків для власної психіки. У зв’язку з цим виникла необхідність знизити бар’єр сприйняття. Це було досягнуто через «навчання» на комп’ютерних іграх. Тому комп’ютерні ігри негативно впливають на психіку середньостатистичної людини.

  • “Комп’ютерним іграм все ще не вистачає багато чого для абсолютно точної передачі реальності”

Тому розробникам слід ще працювати і працювати, щоб досягти ідеального результату підготовки.

Що у нас?

Поки що у нас не дуже активно використовуються ігри в підготовці військових. Хоча вже є практика застосування симуляторів для відновлення військових після АТО. А також, не так давно, почало активно працювати львівське підприємство “Маркет-Матс”, яке займається розробкою і відновленням тренажерів для військових, в більшій мірі, авіаційних.

Загалом Україна не поспішає. Поки весь світ мчить в комп’ютеризовану прірву, ми спокійно спостерігаємо і думаємо: “А чи варто?”

Відповідь очевидна: щоб йти в ногу з часом, безумовно ВАРТО!

Але головне – зробити правильні висновки зі світового досвіду.

Комп’ютерні ігри в підготовці військових використовувати можна і потрібно, але В МІРУ і в якості одного із етапів навчання. Не варто нехтувати реальною фізичною підготовкою і адаптацією військових у справжніх польових умовах.

Партнери

Замовити зворотній дзвінок